Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані
такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною
класифікацією хвороб, травм і причин смерті;
тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності
(затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі,
емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності
адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і
поведінку;
психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів,
спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на
підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими
законами України, профілактику, діагностику психічних розладів,
лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію
осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок
вживання психоактивних речовин; { Абзац четвертий статті 1 в
редакції Закону N 2205-VIII ( 2205-19 ) від 14.11.2017 }
фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра,
фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який
має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у
наданні психіатричної допомоги;
комісія лікарів-психіатрів - два чи більше
лікарів-психіатрів, які колегіально приймають рішення з питань,
пов'язаних з наданням психіатричної допомоги;
заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний,
наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров’я,
центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи
будь-якої форми власності, діяльність яких пов’язана з наданням
психіатричної допомоги; { Абзац сьомий статті 1 в редакції Закону
N 2205-VIII ( 2205-19 ) від 14.11.2017 }
заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні
розлади, - юридична особа будь-якої форми власності, що надає
соціальні послуги особам, які страждають на психічні розлади;
{ Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 2205-VIII
( 2205-19 ) від 14.11.2017 }
законні представники - батьки (усиновителі), опікуни або інші
особи, уповноважені законом представляти інтереси осіб, які
страждають на психічні розлади, у тому числі здійснювати захист їх
прав, свобод і законних інтересів при наданні їм психіатричної
допомоги;
усвідомлена згода особи - це згода, вільно висловлена особою,
здатною зрозуміти інформацію, що надається доступним способом, про
характер її психічного розладу та прогноз його можливого розвитку,
мету, порядок та тривалість надання психіатричної допомоги, методи
діагностики, лікування та лікарські засоби, що можуть
застосовуватися в процесі надання психіатричної допомоги, їх
побічні ефекти та альтернативні методи лікування;
амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що
включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на
підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими
законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування,
нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають
на психічні розлади, в амбулаторних умовах;
стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що
включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на
підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими
законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд,
догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на
психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад
24 години підряд.
|