Амбулаторна психіатрична допомога 

 Амбулаторна психіатрична допомога надається 
лікарем-психіатром: особі, яка досягла 14 років, на її прохання 
або за її усвідомленою письмовою згодою; особі віком до 14 років 
(малолітній особі) - на прохання або за письмовою згодою її 
батьків чи іншого законного представника; особі, визнаній у 
встановленому законом порядку недієздатною, якщо така особа за 
своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати 
усвідомлену письмову згоду, - на прохання або за письмовою згодою 
законного представника такої особи. У разі незгоди одного з 
батьків або за відсутності батьків амбулаторна психіатрична 
допомога особі віком до 14 років (малолітній особі) надається за 
рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не 
пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника 
зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно 
до закону, у тому числі до суду. Законний представник особи, 
визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, сповіщає 
орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про 
надання ним згоди на надання амбулаторної психіатричної допомоги 
підопічному не пізніше дня, наступного за днем надання такої 
згоди.
{ Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007; в редакції Закону N 2205-VIII 
( 2205-19 ) від 14.11.2017 } 

 Амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без 
усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її 
законного представника у разі встановлення у неї тяжкого 
психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди 
своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі 
ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична 
допомога особі без її усвідомленої письмової згоди або без 
письмової згоди її законного представника надається 
лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду.
{ Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2205-VIII ( 2205-19 ) від 14.11.2017 } 

 Питання про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги 
в примусовому порядку вирішується судом за місцем проживання 
особи. Письмова заява про надання особі амбулаторної психіатричної 
допомоги в примусовому порядку направляється до суду 
лікарем-психіатром. До письмової заяви, в якій повинні бути 
викладені підстави для надання особі амбулаторної психіатричної 
допомоги без її усвідомленої письмової згоди та без письмової 
згоди її законного представника, передбачені частиною другою цієї 
статті, додається висновок лікаря-психіатра, який містить 
обгрунтування про необхідність надання особі такої допомоги.
{ Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2205-VIII ( 2205-19 ) від 14.11.2017 } 

 Особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в 
примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не 
рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не 
рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про 
продовження чи припинення надання їй такої допомоги. 

 У разі необхідності продовження надання особі амбулаторної 
психіатричної допомоги в примусовому порядку понад 6 місяців 
лікар-психіатр повинен надіслати до суду за місцем проживання 
особи письмову заяву про продовження надання особі амбулаторної 
психіатричної допомоги в примусовому порядку. До письмової заяви, 
в якій повинні бути викладені підстави надання особі амбулаторної 
психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без 
письмової згоди її законного представника, передбачені частиною 
другою цієї статті, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, 
який містить обгрунтування про необхідність продовження надання 
особі такої допомоги. В подальшому продовження надання особі 
амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку 
проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 
місяців.
{ Частина п'ята статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2205-VIII ( 2205-19 ) від 14.11.2017 } 

 У разі погіршення стану психічного здоров'я особи, якій 
надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, 
та ухилення від виконання цією особою або її законним 
представником рішення суду про надання особі амбулаторної 
психіатричної допомоги в примусовому порядку психіатрична допомога 
може надаватися на підставах та в порядку, передбачених статтями 
14, 16 і 17 цього Закону. 

 Надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в 
примусовому порядку припиняється за рішенням комісії 
лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її 
психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної 
психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду 
про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної 
допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про 
задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про 
припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в 
примусовому порядку.
{ Частина сьома статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2205-VIII ( 2205-19 ) від 14.11.2017 } 

 Клопотання про припинення надання особі амбулаторної 
психіатричної допомоги в примусовому порядку може направлятися до 
суду особою, якій надається ця допомога, або її законним 
представником через 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про 
надання або продовження надання особі такої допомоги.